Дякую Віктору за розвиток ідеї, а Юркові за золоті руки і терпіння до мене.
Ходячи по своєму подвір"ю, довго думав де і як закреативити барбекю. Розглядав різні варіанти - і все не міг придумати. Будувати окрему хату для мангалу як це роблять алігархи - мені не хотілось, мангальна хата посеред двору крім великих коштів краде також площу під собою, навколо себе та і окрему стежину до неї треба протоптувати. Маленький складний мангал добрий в авто, але недостатній біля будинку особливо при нашесті великої кількості гостей. З другого боку, великий жилізний стаціонарний мангало-комплекс (їх зараз в епіцентрах багато) неоправдано дорогий, швидко обгорає-іржавіє на свіжому повітрі, його не пересунеш, естетично мене ні один не вставив так щоб виникло бажання його повторити. А ще хотілося крім грилю розвинути тему смачних і корисних страв з коптильні, казана, вертелу... ну і мрія дитинства туди ж інтегрувати самогонний апарат:) - як же без нього. Тобто основні вимоги до мангалу я сформулював такі:
1. Розмір. Апарат має забезпечити одночасне приготування страв для більшої кількості людей.
2. Універсальність. Як мінімум - крім грилю ще має бути повноцінна коптильня і казан-сковорода-бритванка.
3. Мобільність. Навіть в межах подвір"я при різних умовах я хочу мати можливість мангалити або на зеленому газоні, або під навісом під час дощу, ховатись від вітру за кутом будинку, а взимку консервуватись наприклад в гараж.
4. Естетика - це не має бути іржаве уйо бище посеред подвір"я, все що має вигоріти чи заіржавіти хотілося захистити і заховати.
Магістральний розвиток цивілізації вирішив питання мобільності винайденням колеса, а в мене якраз завалялась стара вісь від причепа зі ступицями під "інвалідські" колеса. Мангал у вигляді автопричепа чи польової кухні - ось таку ідею захотілось реалізувати. Вперед.
Спочатку був зварений каркас.
Обшивка каркасу, ручна імітація підштамповок
Дві секції - "холодна" і "гаряча". Примірка мангалу.
Не зупиняючись на нудних етапах підгонки і фарбовки, готовий варіант оболонки.
Кастомний бампер. Хенд-мейд, такого нема навіть в британської королеви, ящик в бампері для сокири-кочерги-шампурів і іншого.
"Гаряча" секція (поки без мангалу) помальована термостійкою фарбою в місцях сильного нагріву.
Кришка в "холодній" секції зйомна і може слугувати столом, для ніжок у внутрішніх кутках зроблені отвори з різьбою.
Дишло в "стаціонарному" положенні - передня підпорка.
"Транспортний" варіант. Витягнув фіксатор, заламав, вставив фіксатор. Важливо було щоб усі маніпуляції з дишлом виконувались ззовні, без лягання чи коліноприкладання.
"Гаряча" секція, верхня половинка заднього борту зйомна для захисту від перегріву.
Мангал-картрідж. Ззовні термостійка фарба, середина голий метал, щоб випари фарби не псували їжу. Тяжкий сабака.
Задні підпорки. Висуваються на любу довжину і фіксуються, можна обіграти нерівності рельєфу.
Збираю шафу
Готово
Останній штрих
Шибер-регулятор.