Український Клуб - Форум Шанувальників Німецьких Бусиків Volkswagen Club

Дякую Віктору за розвиток ідеї, а Юркові за золоті руки і терпіння до мене.

Ходячи по своєму подвір"ю, довго думав де і як закреативити барбекю. Розглядав різні варіанти - і все не міг придумати. Будувати окрему хату для мангалу як це роблять алігархи - мені не хотілось, мангальна хата посеред двору крім великих коштів краде також площу під собою, навколо себе та і окрему стежину до неї треба протоптувати. Маленький складний мангал добрий в авто, але недостатній біля будинку особливо при нашесті великої кількості гостей. З другого боку, великий жилізний стаціонарний мангало-комплекс (їх зараз в епіцентрах багато) неоправдано дорогий, швидко обгорає-іржавіє на свіжому повітрі, його не пересунеш, естетично мене ні один не вставив так щоб виникло бажання його повторити. А ще хотілося крім грилю розвинути тему смачних і корисних страв з коптильні, казана, вертелу... ну і мрія дитинства туди ж інтегрувати самогонний апарат:) - як же без нього. Тобто основні вимоги до мангалу я сформулював такі:
1. Розмір. Апарат має забезпечити одночасне приготування страв для більшої кількості людей.
2. Універсальність. Як мінімум - крім грилю ще має бути повноцінна коптильня і казан-сковорода-бритванка.
3. Мобільність. Навіть в межах подвір"я при різних умовах я хочу мати можливість мангалити або на зеленому газоні, або під навісом під час дощу, ховатись від вітру за кутом будинку, а взимку консервуватись наприклад в гараж.
4. Естетика - це не має бути іржаве уйо бище посеред подвір"я, все що має вигоріти чи заіржавіти хотілося захистити і заховати.
Магістральний розвиток цивілізації вирішив питання мобільності винайденням колеса, а в мене якраз завалялась стара вісь від причепа зі ступицями під "інвалідські" колеса. Мангал у вигляді автопричепа чи польової кухні - ось таку ідею захотілось реалізувати. Вперед.
Спочатку був зварений каркас.

Обшивка каркасу, ручна імітація підштамповок


Дві секції - "холодна" і "гаряча". Примірка мангалу.

Не зупиняючись на нудних етапах підгонки і фарбовки, готовий варіант оболонки.

Кастомний бампер. Хенд-мейд, такого нема навіть в британської королеви, ящик в бампері для сокири-кочерги-шампурів і іншого.


"Гаряча" секція (поки без мангалу) помальована термостійкою фарбою в місцях сильного нагріву.

Кришка в "холодній" секції зйомна і може слугувати столом, для ніжок у внутрішніх кутках зроблені отвори з різьбою.


Дишло в "стаціонарному" положенні - передня підпорка.


"Транспортний" варіант. Витягнув фіксатор, заламав, вставив фіксатор. Важливо було щоб усі маніпуляції з дишлом виконувались ззовні, без лягання чи коліноприкладання.

"Гаряча" секція, верхня половинка заднього борту зйомна для захисту від перегріву.
Мангал-картрідж. Ззовні термостійка фарба, середина голий метал, щоб випари фарби не псували їжу. Тяжкий сабака.


Задні підпорки. Висуваються на любу довжину і фіксуються, можна обіграти нерівності рельєфу.

Збираю шафу


Готово

Останній штрих

Шибер-регулятор.

Баскетбольне кільце? Ні, це кронштейн для казану.

Казан чавунний

Казан великий, для зручності роботи з ним є таке положення. Посолив-поперчив повернув на місце

Кронштейн вверх ногами, для пательні. Кришка казану - вона-ж сковорода.

Бритванка і решітка. Можна ставити на різній висоті.

Просто обалденно !!
Респектос Вам.

Серйозний підхід до п'янства!

leopolis
ти нереальний
захотів зробити мангальчик, а вийшов ніфігасобі причеп
дуже круто!

Просто великолепный мангал!

Дякую усім за увагу і похвалу. Трохи ще фоток.
Решіток і бритванок (бритванка це місцевий сленг жаровня здається російською) заготовлено кілька різних розмірів під різні потреби. Тут вони наприклад на двох поличках

Мангал - "серце" проекту. Я незафоткав - але його нижня частина це конус, що закінчується фланцем, на якому шухляда-попелозбірник (зольник), засувка на шухляді співпадінням отворів регулює рух повітря

Для коптильні (у нас на Галичині до речі не "коптять" а "вудять" кому цікаво) такий режим спалювання дров -безпосередньо в мангалі - не зовсім підходить, це не коптильня виходить а радше духовка. Для віддаленого спалювання і м"якого поступання тепла реалізоано топку №2 - шухлядку-зольник витягнув, топку 2 засунув у той-же фланець.

Топка 2 теж має шухляду-зольник.

Поністю зібрана коптильня.

Вид збоку.

Хотілося максимально "прокачати" всі деталі. Наприклад, палка-підпиралка кришки в неробочому стані має своє місце з пружинним фіксатором

А також "приціл", щоб місце для наконечника при підніманні кришки було очевидним

Шикарно!!!

харош розписувати! куди їхати?

Золоті руки !

leopolis
зашифрувався?

Гарно але не практично.Щей коштуе купу грошей.

Прикольно получилось.

Повністю складений. Все розібрано і закріплено, можна їхати

Дєжурний тягач. Синхри на жаль не маю....

leopolis

vit » 15 июл 2015, 22:10
харош розписувати! куди їхати?

Суть ідеї в тому, що не ти їдеш до нього, а він - до тебе. Колеса бачив?

Перший дим. Треба спочатку просто випалити. Термостійка фарба набуває своїх характеристик після першого прогріву

Але просто так спалювати дрова було шкода, тому в метро були куплені дві індичі гомілки. Купував таке перший раз, важило таке чудо кілограм кожна

Мангал був пропалений, лапи натерті спеціями підвішені і в режимі напів-копчення висіли близько 3 годин. Вуглики тліли, жир капав у миску, красота. Час трохи не розрахував, закінчував у темряві. Ноги вийшли слєгка загорілі - не обпалені, а просто темні. Сім"я забакланила - дим це канцероген тіпа. Але на другий день почали - спочатку різати акуратно, потім кромсати - під вечір індичі костомахи були відшліфовані так ніби рік лежали в гнізді кондора. Так я того канцерогену і не спробував.

Випалювання казану. При литві чавун залишає в собі всяку технологічну бяку - тому щоб її забрати казан прожарюється з олією до температури на грані її спалаху.
Шафа зібрана настільки, щоб захищати від вітру - полум"я не збивається а лиже казан.

Казан випалений, а вуглики ще тліють. Нераціонально, тому робим так

Круто. Молодець)))

leopolis
не один я такой "здвинутый", это радует..
Есть два нюанса - как ездить по трассам, и сколько в деньгах вышло?
На второй можно ответить в личку - бо от озвученой цены наверняка назовут, в лучшем случае, транжирой

п.с. не боитесь оборвать топку коптилки при транспортировке?

Атвічаю.
Їзда по трасі (хоч польова кухня - це тільки стиль, і такої задачі не було) можлива:
1. Вся ця інсталяція по габариту влізає в мій причіп (на фото) - можна перевозити закотивши-закріпивши на причепі, тут не достібаєшся.

viewtopic.php?f=6&t=6096&start=80
2. Ширина такого буса як фіат дукато і його родичів теж дозволяє перевезення в кузові, перевірено в бусі товариша.
3. Буксирування - тут кілька варіантів. Або на короткі відстані "на авось", відбрехатися при потребі можна завжди. Також один мій знайомий пройшов процедуру оформлення "причепу саморобного", казав що це мрак, але позичити в нього номер і техпаспорт завжди можна. Бо ніяких табличок-ідентифікаторів йому більше не давали і фото в гайовні не робили.
Топка (та що знизу) легкозйомна, вона ставиться тільки при довготривалому копчені, має штатне місце в кузові, як і всі решта деталів шафи. Все легко розбирається і складається в кузов - це основна ідея проекту, а також легко конфігурується під різні потреби. Якщо йдеться наприклад про масову виїзну пиятику - все зайве можна лишити вдома (ту-ж топку для коптильні), достатньо тільки встроєного мангалу і збірної шафи - як захист від вітру і дощу.
Вартість. Перш за все - проект не-комерційний. Використовувалось багато старих запасів (вісь від причепа, вся різної товщини бляха, дещо з профілів. Але навіть тої невеликої частини матеріалу, яку довелось докупити, вистарчило щоб я матюкався. Товариш, який це все ваяв, отримував у мене зарплату (відносно невелику), пив віскі (відносно дороге) ну я правда трохи біля нього відсьорбував.