Вічний еволюціонер

[leopolis]

...-він живе! Він ще не вмер!

Колись мій бус був простим цільнометалевим вантажним фургоном. Сьогодні одним оком підглянув, що там в процесі малярки відбувається. Починався цей нелегкий процес ще до вільнюського саміту, я треба сказати бутилацетат-художників не дуже підганяв.
Мені сподобалось:

[Romanoproddi]

нажав на фотку. перейшов по посиланню. в ноута звук на всю. тільки відкрило фотку - збоку реклама, якась гола баба стогне мультяшна. реакція моїх - тіпа не почули.

а в слонову кость не хотів? тіпа такий кремчик?

[leopolis]

За бабу, якщо то моя, звиняй, де взялась не знаю.
Колір був білий.

[crayfish]

Яка гарна і мила, а головне не політична фотка. Результат радує! Дай Боже власнику грошей часу і терпіння довести все до кінця.

[leopolis]

Виникла потреба «розкидати» ТДІ-шку. На Транспортері і на Шарані в мене стоять однакові двигуни, тому коли була можливість, я недорого придбав ще один, третій-запасний 1Z. Думаю неспішно підготувати і поставити його на Шаран, де пробіг вже 600 тисяч. Машина, з якої знятий цей двигун, їздила – але все одно це кіт у мішку, і треба в нього заглянути.
Двигуни своїми руками не перебирав вже більше 15 років. Тоді все робилося «на коліні», але треба сказати успішно, енергія і бажання завжди перемагали труднощі. Зараз коліна вже не ті – енергії стало менше, а можливостей організувати процес більше. Тому готуюсь до роботи.
З половинки старої радянської «шашличниці» (підйомника-перекидача для Жегуля) зробив таку приспособу-стенд. Причому тут двигун не тільки обертається навколо осі – є ще опція піднімання-опускання, і відпала потреба додаткового підйомного механізму:


Дуже сильно спрощує життя ось такий швидкоімпровізований візок. Фрагмент європіддона і чотири колесика з епіцентру – і ти вже не тягнеш мити блок в руках, оббиваючи стіни, ноги і надриваючи пупець. 5 хвилин роботи, і мала механізація рулить. Тільки всі колесика мають бути поворотні – різниця в ціні невелика, а маневреність різко зростає.

Оскільки конструкція стенду з двигуном на вису не є повністю жорсткою, для прикладання до неї значних зусиль (наприклад для зривання болта колінвалу) треба підставляти додатковий підпор. Я намагаюсь завжди використовувати оригінальні ВАГовські приспособи:


Це все станом на суботу, продовжувати буду після свят. Христос Воскрес!

[Romanoproddi]

ось ту ваговську приспособу і мені треба. де брав? на Єбай?

[vit]

клааассс!!!!

[ventyki]

Воістину Воскрес!
Круто придумано!
Тре вживу глянути

[leopolis]

Для розбирання двигуна приготував два куточки - в одному складаю все що зняв, у численних поліетилен-пакетах видно всіляку дрібноту, підписувати треба обов’язково, знизу в ящиках всі кронштейни-патрубки.

В іншому куті - нові запчастини, включно до болтів-шпильок, по принципу: зламав при розборі - замовив нове. Не подобається - замовив нове. Оскільки час ремонту нелімітований, то можна собі дозволити і почекати коли екзіст все привезе.

Хірургія двигуна починається з його доброї мийки. Це та грань, яка відрізняє любителя від професіонала – любитель (я наприклад) добре помиє двигун обов’язково, профі на цьому не акцентується, лише кавалки болота в кращому випадку повідбиває. Можливо це досвід, і у них нічого нікуди не летить? Я колись дуже дивувався, коли бачив як в глухому селі без дороги місцевий люд приходив до церкви в абсолютно чистому взутті – а в мене немісцевого, хоч як я не берігся, болото по самі вище колін… Це напевно той самий випадок.
Відмитий блок і КВ відвіз на перемір. Дядьки з мікрометрами і нутромірами сказали – все в стандарті і в нормі. Мені гора з плеч – не треба нічого точити і купувати нові поршні. Кільця і вкладиші обійшлися в 1500 грн, це десь 130 баксів, Кольбеншмідт.
Хоча питання точити чи не точити - неоднозначне. Те що циліндри не сильно зношені - не все вирішує. Тут важливим є зазор циліндр-поршень, а поршні я не міряв, слідів зносу на них явних немає я і заспокоївся. Ось немитий поршень

На господарстві знайшов якусь ядерну гелеподібну хімію, руки від неї пекли, але воно того вартувало, ось відмитий поршень і хімія


У відмитому поршні в першу чергу цікавить зазор між кільцем і стінкою кільцевої канавки. Критична величина - 0,12 мм, на старих кільцях було більше, на нових - щуп 0,1 мм не проходить, тут усе добре.

[Romanoproddi]

якщо кільця нові, але нічого не розточував - то хоча б хон намалювати для швидшої і правильної притирки кілець

[leopolis]

Там хон добре проглядається по всій площі. Навіть в вмт кілець знос пальцем не відчутний, тільки на відмитому ледь пояски видно - світло заломлюється по-дугому.

[leopolis]

Щось картинки пожувало, а редагувати не пускає. Як це робити?

[Romanoproddi]

заливай наново.

[leopolis]

Як? Через Едіт зависає і пише Абратітєсь к адміну.. Навіть просто щось затерти не дає

[breakneck]

Був вантажний, а став пасажиром? Рамки під вікна переварювали?

Я оце думаю, тре мені таке робить чи не тре. Теж хочу пасажира.

[leopolis]

Так, рамки вварені нові.

[leopolis]

Продовжую мучити мотор. Прикрутив масляні форсунки.

Точити чи ні колінвал, вимірювання. Тут є 2 варіанти – або міряти самому або віднести тому, хто це вміє робити. Як правило краще всіх міряє той хто ті вали розточує, але і тут не все гладко, бувають різні сценарії.
Перший. В майстра багато роботи і нема часу на твоє дурне поміряти – подряпавши нігтем шийки і кинувши похапцем мікрометром – тут все атлічно, шо ти хочеш, став і їдь.
Другий. В нього є багато часу бо мало роботи. Тут вже вдумливо, тим самим нігтем але вже в іншому режимі, - гмм, третя шийка… можна пробувати, на ноль-двацитьпять… не знаю може вийде.
Я попав спочатку в другий коридор, на нольдвацитьпять. Але потім надійшов мій знайомий, він же господар проекту, питає шо там, дай поміряю сам, нє тут все атлічно точити не треба йди. Питаю а чого в того дяді нольдвацитьпять вийшло – ну ти сам розумієш каже. Розумію. Хоч бери мікрометри і сам вчися міряти.
І ось тут на допомогу любителям приходить Plastigage. Про його використання (причому професіоналами) йдеться навіть у такому серйозному документі, як Elsa. Мікрометра не треба – точити чи не точити можна визначити самому.
Я знайшов два методи заполучити цю чудо-приблуду. Звиклий кожному українцю eBay – до вибору до кольору. 11 баксів ціна там і ще 14 за доставку – і маленький набір ваш. Поки цей набір плив через океан, знайшовся ще один канал – набираєм у ще більш звиклому Екзисті код P4286819, і Крайслеровська запчастина стає тим самим Пластігеєм, вистарчить десь на 5 двигунів:

А ось і воно. Різнокольорове - для різних зазорів різні кольори.

Користуючись ПластіГеєм, розумієш: усе геніальне - просте. Проста пластикова соломка, відрізаєш шматок довжиною приблизно з шийку КВ, кладем на шийку:

Ставим кришку підшипника, збираєм - затягуєм згідно вимоги (65 нм +90 градусів), КОЛІНВАЛ НЕ ПРОКРУЧУЄМ.
Розбираєм. На шийці і на кришці - від нашої дротинки Пластігея залишається тільки пляма.

Міряєм ширину плями. Мірна лінійка (перехід від ширини плями до зазору) надрукована на упаковці. Чим менший зазор у підшипнику - тим більша ширина.

У моєму випадку зазор у корінних підшипниках склав приблизно 0,06 мм - це дуже добре, максимально-караульний 0,17 мм згідно Ельзи.
Залишки Пластігею легко змиваються розчинником.

[leopolis]

Повернення додому після неспішної фарбовки

[Romanoproddi]

треба й собі такі пластинки прикупити. яміряю не так - зажимаю кусочок картону. потім викручую - мікрометра в руки і міряю.

[leopolis]

Для монтажу поршнів придбав таке. Довго вагався купувати чи ні. Колись робив щось подібне з підручних матеріалів, навіть десь ця приспособа валяється якщо пошукати. Але коли дійшло до діла - жодного разу не пошкодував що взяв цю, моя саморобна примітивна і незручна.


Існують ще такі кліщі для монтажу кілець на поршень - але не все одразу.