Загубив техпаспорт, ходив у мрео. Львівське. Не змінилось ні-ху-Jа. Черги, рішали, ноль інформації, нема де поставити машину. Тільки тепер воно не мрео а якось інакше називається. Але люди ті самі - від друкувальниці до начальника. Не хочеш в черзі - рішайлика вперед, він пропихає твої папери. Тільки новина - сам мусив їхати в військомат (машина на підприємстві), раніше теж ніби треба було, але мєнти дивились крізь пальці, а тепер все серйозно бо війна. Настільки серйозно, що просте питання - чому одна державна структура - армія - не може взяти мої дані у іншої теж державної, ніхто не задає. Вони посилають людину, а це з їхніми графіками роботи мінус один день життя, але ж їм це пох. Я зрозумів - вони не зміняться. Єдина дієва люстрація - це вивести їх всіх до одного на вулицю попід стіну, і після того - ніяких ремонтів, щоб їх наступники постійно бачили цю стіну.
Я розумію Парасюка, хоча відразу подумав що хлопцеві зірвало дах. А які варіанти - це кодло кримінальномєнтовське, йому було добре тоді і ще краще зараз. І воно само себе не змінить ніколи. Пробував розповідати пацан з трибуни ВР про урода - його ніхто не чув, система це передбачає, інформаційний шум це як розмови у черзі в мрео. Йопнув ногою по писку - оппа, пішла жара. Хоча що для хлопця якийсь-там генерал після янека.
Щось мені здається, може початись рокнролл. Добре це чи погано, не знаю.